4/23/2012

Хвилини, схожі на мене

Ярина Дмитрук

***
Жовта гусінь виїла зірки.
Зорі металеві, пурпурові.
І тепер на відстані руки
Я оглухла до твоєї мови.

Не бряжчать комети вже давно.
Всі згоріли. Попіл під ногами.
Тільки білим скапує вином
Кров солодка зоряної брами...


***
Імбирних зірок плюскотіння
На чорно-небесному дні.
В кімнаті маленькі тіні
Різдвяні співають пісні.
Їм затишно там і тепло
У цій комірчині для двох.
На світі десь може пекло,
А їм посміхався Бог.
Червоним пуп’янком рути
Схід сонця скрутився в клубок.
Та довго ще було чути
Плюскіт імбирних зірок.

Дмитрук Ярина народилася 1995 року на Львівщині. Навчається у ЛСШ №69, вивчає англійську та французьку мови. Практикує літературні переклади. Поезії були надруковані у періодичних виданнях: «Сузір’я» (МАЛіж), «Посестра» (Союз Українок України), «Галицьке юнацтво», «Дзвін». 

Більше читайте у "Дзвоні". число 4 за 2012 рік


EmoticonEmoticon